Що таке пульпіт?
(4)
Зміст:
Пульпіт — запалення пульпи. Пульпою називають пухку, волокнисту сполучну тканину, яка знаходиться всередині порожнини зуба. У ній багато дрібних судин та нервових волокон, відповідає за життєві функції елементів зубного ряду.
Патологія вимагає негайного звернення до стоматолога, лікування консервативне, іноді потрібно видалення нерва зуба.
Причини розвитку пульпіту
Пульпітом називають запальний процес пульпи зуба, найчастіше збудниками є стрептококи, стафілококи.
Причини розвитку захворювання:
- запущений карієс, неякісна установка пломби — в каріозну порожнину проникають патогенні мікроорганізми, токсичні продукти їхньої життєдіяльності призводять до розвитку запалення;
- стрептококова ангіна;
- травми зуба — скол емалі, перелом елементу зубного ряду з травмуванням пульпи;
- патологічне стирання елементів зубного ряду.
Причинами розвитку пульпіту можуть бути похибки в стоматологічному лікуванні — при неправильному проведенні деяких маніпуляцій змінюється стан пульпи.
Пульпіт — поширене стоматологічне захворювання, виявляють у 20-25% пацієнтів із патологіями ротової порожнини. Хвороба вражає як корінні, так і молочні зуби. Через фізіологічні особливості у дітей перехід від карієсу до пульпіту відбувається дуже швидко.
Форми пульпіту зубів
Пульпіт класифікують за різними критеріями. Для встановлення діагнозу стоматологи використовують Міжнародну класифікацію стоматологічних захворювань.
Різновиди пульпіту:
- Гострий — серозний обмежений або дифузний, осередковий серозно-гнійний.
- Гнійний — важка форма патології, що супроводжується різними ускладненнями.
- Хронічні форми.
Іноді у пульпі утворюються вапняні відкладення. Безболісні, стоматолог виявляє дентиклі при ендодонтичному лікуванні.
Діагностика і лікування пульпіту
Основна ознака пульпіту – виражений больовий синдром. Неприємні відчуття турбують у стані спокою, при дії на хворий зуб холодного або гарячого.
Пульпіт — одна з основних причин нічного зубного болю. При горизонтальному положенні кров посилено приливає до голови, через надмірний тиск нервові закінчення активніше передають сигнали в головний мозок. Найсильніше больовий синдром проявляється з 12 години ночі до 5 ранку.
Особливості больового синдрому при різних формах пульпіту
Існують характерні ознаки пульпіту, але за різних форм патології симптоми можуть відрізнятися.
Прояви різних форм захворювання:
- Гострий осередковий пульпіт. Характеризується раптовими, короткочасними нападами болю із тривалими перервами. Неприємні відчуття найчастіше пов’язані із впливом температурних подразників. Біль має чітку локалізацію, що посилюється вночі. При огляді дно глибокої каріозної порожнини болісне.
- Гострий дифузний пульпіт. Приступи болю тривалі, короткі світлі проміжки. Больовий синдром виражений інтенсивно, особливо у нічний час. Дискомфорт від хворого зуба віддає у щелепу, вухо, око. Каріозна порожнина глибока, вся поверхня дна болісна.
- Гнійний пульпіт. Сильний біль з’являється раптово, найчастіше вночі, пацієнт не може точно вказати, який зуб болить. Неприємні відчуття посилюються під впливом високих температур, холод допомагає трохи зменшити біль. Спостерігаються ознаки інтоксикації — слабкість, біль голови, підвищення температури, відсутність апетиту.
- Хронічний пульпіт. Клінічні прояви стерті. Зуб болить слабо та недовго.
- Хронічна гангренозна форма. Зубний біль виникає після прийому гарячої, холодної їжі, напоїв. Додатково виникає неприємний запах гнилі з рота. Гострий біль часто поширюється в напрямку трійчастого нерва.
- Хронічна гіпертрофічна форма. Больовий синдром практично відсутній, але спостерігається кровоточивість запаленої пульпи.
При загостренні будь-якої форми пульпіту пацієнти скаржаться на різкі, тривалі приступи інтенсивного болю. У стані спокою зуб ниє, але при надкусуванні зубом-антагоністом неприємні відчуття посилюються.
Як лікар діагностує пульпіт?
При появі ознак пульпіту необхідно відвідати стоматологічну клініку. Діагноз лікар ставить на підставі опитування, аналізу скарг пацієнта, інструментального огляду.
Ознаки запалення пульпи при огляді:
- каріозний зуб зі зміненим дентином;
- уражений елемент болісно реагує на зміну температур;
- перкусія болюча.
Основні методи діагностики:
- Зондування. Процедура для оцінки стану твердих тканин, дентину, цілісності порожнини зуба, виявлення больового синдрому. Стоматолог оцінює глибину пародонтальних кишень, якість прилеглого пломбувального матеріалу.
- Перкусія. При гострій формі хвороби виникає біль.
- Оцінка реакції на температурні подразники. Хворий зуб реагує на тепло, холод, після видалення подразника біль не зникає.
- Вимірювання електрозбудливості пульпи спеціальним апаратом. При запаленні пульпи показники — 18-60 мкА.
- Рентген. Призначають виявлення прихованої каріозної порожнини, оцінюють прилягання пломби. Іноді при пульпіті в області зубного кореня спостерігається розширена періодонтальна щілина.
Стоматолог обов’язково проводить диференціальну діагностику для виключення глибокого карієсу, хронічного періодонтиту. Додатково може знадобитися консультація невролога для виключення ураження трійчастого нерва, ЛОРа — при підозрі на гнійний отит, гайморит.
Як лікують пульпіт?
При лікуванні пульпіту намагаються повністю або частково зберегти пульпу, відновити функціональність зуба, тому застосовують консервативні методи. У запущених випадках потрібно видалити пульпу.
Без правильної та своєчасної терапії пульпіту розвивається некроз пульпи, періодонтит, періостит, остеомієліт.
Ускладнення можуть виникнути при лікуванні кореневих каналів зубів — ламання інструменту всередині каналу, перфорація дна або стінок порожнини зуба. Негативні наслідки можуть з’явитися в результаті недотримання правил використання тимчасових паст, виведенням пломбувального матеріалу за верхню частину кореня.
Консервативні методи лікування пульпіту
Біологічний метод
Застосовують для повного збереження пульпи. Проводять при частковому гострому або оборотному пульпіті для усунення запального процесу, утворення дентину, перешкоди проникненню бактерій.
Метод найчастіше застосовують для лікування пацієнтів до 29 років. При цьому показання електродіагностики мають бути понад 25 мкА, на рентгенівському знімку не повинно бути патологій.
Вітальна пункція
Часткове збереження пульпи. Застосовують при гострому осередковому, хронічному пульпіті при показниках електродіагностики до 40 мкА, при лікуванні елементів зубного ряду з несформованим коренем або багатокореневих зубів. Важливо, щоб тканини пародонту та періодонту не були залучені до запального процесу.
Методи видалення пульпи
Пульпектомія — видалення всієї пульпи, застосовують у лікуванні всіх видів пульпіту.
Етапи ендодонтичного лікування:
- Анестезія.
- Препарування каріозної порожнини.
- Видалення уражених тканин пульпи. Кореневі канали розширюють, надають форму конуса.
- Обробка каналів для усунення залишків пульпи, токсичних продуктів розпаду тканин, розширення каналів.
- Промивання каналів антисептиком.
- У канали закладають пасту з антибактеріальною, протизапальною дією, на 1-2 дні кладуть тимчасову пов’язку. При деяких формах пульпіту цей етап пропускають, після іригації канали висушують.
- Пломбування каналів. Використовують матеріали на основі оксиду цинку та евгенолу, епоксидних смол і гутаперчі.
Пульпіт може призвести до втрати елемента зубного ряду, інших ускладнень. Для запобігання запаленню пульпи необхідно відвідувати стоматолога двічі на рік, правильно доглядати за порожниною рота.
В клініці КЕС ви можете записатися на профілактичний огляд або пролікувати пульпіт. Наші досвідчені стоматологи допоможуть з будь-якою формою захворювання.