Трансплантація кісткової тканини

Необхідною умовою для імплантації є достатній об’єм кістки в щелепі, який дає можливість надійно і стабільно закріпити зубні імплантати.

Однак, якщо залишковий об’єм кістки недостатній, необхідно проводити трансплантацію (пересадку) кістки.

ЯКИЙ МАТЕРІАЛ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ДЛЯ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ КІСТКИ?

Матеріалами для пересадки кістки або збільшення кістки можуть бути:

• Аутогенний кістковий матеріал (реципієнт і донор – одна особа);
• Алогенний кістковий матеріал (реципієнт і донор – різні особи);
• Ксеногенний замінювач кістки (отриманий від тварин);
• Алопластичні матеріали – замінювачі натурального кісткового матеріалу (виготовлені синтетично).

Аутогенний, тобто власний кістковий трансплантат, вважається найбільш придатним, оскільки він добре переноситься і бере безпосередню участь у формуванні і розвитку нової кістки. Для цього методу кістка береться з клубового гребня або кута нижньої щелепи. Недоліком є те, що ми можемо отримати дуже обмежену кількість матеріалу і для даного методу необхідне додаткове хірургічне втручання.

Алогенний кістковий матеріал. Переваги алогенного кісткового матеріалу полягають в тому, що він доступний в будь-якій кількості і не потребує додаткової операції для забору кісткової тканини. Однак, як і будь-яка пересадка органу, він може викликати імунну відповідь у реципієнта. Існує також ризик передачі патогенних мікроорганізмів (бактерій, вірусів, пріонів). Також варто очікувати більш тривалого часу формування кістки, оскільки алогенна кістка не володіє такими ж сприятливими властивостями формування, як аутогенний матеріал. В останні роки гарні результати були досягнуті при використанні матеріалів замінювачів людської кістки ксено і синтетичними матеріалами. Тому вони є гарною альтернативою людської кістки.

НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНІ ТЕХНІКИ ЗБІЛЬШЕННЯ КІСТКИ

INLAY GRAFT. Використовується під час видалення зубів. Кістковий матеріал поміщається в лунку видаленого зуба для збереження об’єму кістки щелепи і уникнення резорбції кістки. Це звичайна процедура, яка необхідна при видаленні зубів.
ONLAY GRAFT. Ця процедура використовується для відновлення ширини і висоти залишкової кістки. Кістковий матеріал укладають на поверхню щелепи або розщеплюють саму щелепу і заповнюють ним проміжок між фрагментами кістки.
SINUS GRAFTING. Синус – це повітряний простір в верхній щелепі (гайморовій пазусі), який можна використовувати для кісткової пластики.

На сьогоднішній день трансплантація кістки або нарощування кістки стали звичайною справою в стоматологічній хірургії, котра дає гарні результати з мінімальною кількістю ускладнень.

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ДЕФІЦИТУ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ

Причини можуть бути наступними:
• вроджені дефекти;
• травма;
• стан після резекції щелеп внаслідок пухлини;
• резорбції щелепи внаслідок запальних процесів;
• втрата кісткової тканини після видалення зубів.

Після втрати зуба зменшення ширини альвеолярного відростку (сагітальний тип) переважає на верхній щелепі, а зменшення висоти альвеолярного відростку (вертикальний тип) – на нижній щелепі. Альвеолярний відросток може зменшуватись до декількох міліметрів. Довготривале використання знімних протезів значним чином збільшує атрофію альвеолярної кістки.

ПРОТИПОКАЗАННЯ ДЛЯ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ:

• серцево-судинні захворювання;
• діабет;
• респіраторні захворювання з проблемами дихання;
• інші захворювання, при яких загоєння ран і імунна система значно знижені;
• захворювання, при яких порушене згортання крові;

• наявність новоутворень або пухлин;
• гостре запалення пазух (синусит);
• наявність сторонніх предметів у верхньощелепній пазусі;
• зловживання нікотином.