Синус-ліфтинг
Синус-ліфтинг як метод нарощування кісткової тканини
Синус-ліфтинг – операція в щелепно-лицьовій хірургії, котра передбачає збільшення об’єму кісткової тканини. Синус-ліфтинг потрібен при імплантації зубів верхньої щелепи. Операція дозволяє досягти міцної основи для майбутнього імплантату довжиною більше 10 мм за рахунок збільшення товщини і висоти щелепної кістки.
Кісткова маса збільшується шляхом заповнення штучно створеної порожнини в гайморових пазухах.
Сенс нарощування кісткової тканини полягає в припіднятті дна гайморової пазухи і заповненні утвореної порожнини кістково-пластичним матеріалом. Таким чином, кісткова маса компенсується, створюючи міцний фундамент для подальшого вгвинчування імплантату. Синус-ліфтингу потребують пацієнти з атрофованою кістковою тканиною верхньої щелепи.
Основні показання:
- Об’єм кісткової тканини зуба між альвеолярним відростком і придатковими синусами менше 8 мм;
- Зміщення парних синусів ближче до порожнини рота;
- Наявність глибокої альвеолярної бухти;
- Істотні атрофічні зміни.
Пацієнтам з тривалою відсутністю зуба синус-ліфтинг потрібен у 85% випадків.
Види синус-ліфтингу
Існує три основних методи синус-ліфтингу, які практикують лікарі у всьому світі. Спеціалісти Клініка естетичної стоматології в Києві мають величезний досвід роботи в області лицьової хірургії, підберуть ідеальний спосіб нарощування кістки.
Вибір методу залежить від характеру атрофічних процесів, початкової висоти альвеолярного відростку, віку хворого та інших загально-клінічних аспектів.
Метод дозволяє збільшити висоту кісткової маси до 8 мм. Таким чином, відкритий синус-ліфтинг підходить пацієнтам з суттєвою атрофією кістки.
Процедура виконується згідно з наступним алгоритмом:
- Розріз слизової і відшарування ясеневого клаптя;
- Висвердлювання отвору;
- Закладання кістково-пластичного матеріалу;
- Ушивання поверхні рани.
Процес реабілітації тривалий, становить не менше 6 місяців. Основний недолік методу полягає у ризику перфорації гайморової пазухи. Саме тому втручання повинен проводити лікар з досвідом роботи в області щелепно-лицьової хірургії.

Закритий синус-ліфтинг – малотравматичний метод нарощування об’єму верхньощелепної кістки в ділянці ймовірної імплантації. Проведення маніпуляції доцільне, якщо початкова висота альвеолярного відростку не менше 6 мм.
Техніка проведення:
- Висвердлювання отвору фрезою;
- Введення зонду і подача кістково-пластичного матеріалу в порожнину між альвеолярним відростком і дном пазухи;
- Встановлення імплантату;
- Ушивання ясен за необхідності.
При закритому синус-ліфтинзі проводиться одномоментна імплантація. Чекати загоєння рани сенсу немає: отвір вже сформовано, а слизові оболонки ясен не потребують тривалого відновлення. За бажанням пацієнта імплантація може бути проведена пізніше. Закритий синус-ліфтинг виправданий при необхідності встановлення не більш ніж 2 імплантатів в локалізації гайморових пазух.

Основна перевага полягає в можливості проведення нарощування кістки разом з імплантацією. Принцип проведення схожий з методикою закритого синус-ліфтингу, тільки замість кістково-пластичного матеріалу використовують балон. Його вводять через спеціальний отвір за допомогою зонду, нагнітають повітрям і залишають там для природного відшарування слизових і заповнення порожнини кістковою тканиною.
Вся процедура займає близько години. Методи передбачають місцеве знеболювання, однак іноді потрібен наркоз або додаткова седація. Для розуміння ризиків ускладнень необхідно пройти діагностичне обстеження.
Підготовка
Підготовка до синус-ліфтингу містить огляд порожнини рота, оцінку стану зубів і слизових оболонок. За результатами огляду назначається комп’ютерна томографія щелепних кісток, рентген придаткових пазух носа. Ці дослідження дозволяють зрозуміти висоту альвеолярної тканини, щільність і об’єм щелепних кісток в ділянці встановлення імплантату.
Лікар вивчає клінічний і життєвий анамнез пацієнта. В сумнівних випадках потрібно здати аналізи крові та сечі. При ускладненій історії хвороби важливо заручитись консультацією профільних спеціалістів: кардіологів, нефрологів, невропатологів та інших.
Протипоказання
Абсолютні обмеження для проведення синус-ліфтингу схожі з протипоказаннями для будь-якої іншої хірургічної операції і полягають в наступних аспектах:
- Новоутворення, поліпи, онкологія;
- Імунодефіцити різного генезу;
- Вагітність, лактація;
- Психоневрологічні захворювання, наркотична і алкогольна залежність;
- Захворювання серцево-судинної системи;
- Органна недостатність;
- Найгостріше протікання алергічних реакцій на лікарська препарати (анестезію).
Синус-ліфтинг не проводять при загостренні хронічного гаймориту та інших видів синуситу, аномалії розвитку, форми і розмірів гайморових пазух, раніше проведених операцій на придаткових синусах, щелепному остеомієліті.
Терміни протезування
При закритому і балонному синус-ліфтинзі можна провести одномоментну імплантацію з негайним навантаженням. В цьому випадку відразу після нарощування кісткової маси вгвинчують імплантат, на котрий встановлюють тимчасовий протез.
При досягненні повної остеоінтеграції та приживання кістково-пластичного матеріалу встановлюють постійний протез. При відкритому синус-ліфтинзі встановлення імплантату проводиться через 3-6 місяців після повного загоєння тканин.
Можливі ускладнення
Ускладнення синус-ліфтингу при високій кваліфікації лікаря сьогодні рідкісні і успіх операції не залишає сумнівів. Незважаючи на це, ризики все ж існують:
- Механічні пошкодження. Поширене ускладнення полягає в травмі мембрани Шнейдера – дна гайморових пазух. Якщо діаметр травми не перевищує 2 мм, то рана заростає самостійно за умови міцної фіксації імплантату. При значному ураженні тканин необхідне обов’язкове лікування. Іноді доводиться відмовитись від імплантації зубів.
- Інфікування. Запалення відбувається при недостатній гігієні порожнини рота або порушенні правил антисептики в процесі маніпуляції. Іноді інфікування спровоковане загостренням гаймориту, наприклад, під час або відразу після операції. Неадекватне лікування або недостатній контроль над ситуацією призводять до кровотечі, свища, генералізованого запалення, абсцесу.
- Рухливість імплантату або кістково-пластичного матеріалу. Рухливість імплантату викликана як травмою щелепи після операції, так і порушенням техніки виконання синус-ліфтингу. Рухливість імплантату або імплантованого кісткового компоненту потребує проведення нової операції.
В ранній післяопераційний період нормальним вважається кровоточивість ясен, легкий набряк, біль в ділянці втручання, підвищення температури, запаморочення, слабкість. Ці симптоми проходять через декілька днів після хірургічної операції.
Відновлювальний період
Після операції необхідно утриматись від прийому їжі впродовж 1-2 годин. В перший тиждень важливо обмежитись меню з рідкою і напіврідкою їжею, рясним питтям. З раціону виключають тверду грубу їжу, прянощі, кисле, солоне. Не можна вживати алкоголь, палити. Тютюновий дим провокує спазм судин і може порушувати процес приживання тканин, остеоінтеграцію.
В найближчий місяць важливо дотримуватись охоронного режиму, уникати тривалих перельотів, гарячої сауни, бані, фізичних навантажень. Крім того, важливо дотримуватись профілактичних заходів щодо респіраторних інфекцій, які можуть призвести до загострення хронічних захворювань, наприклад, синуситів: носити маски, уникати місць скупчення народу, особливо в період високих епідеміологічних ризиків.
Синус-ліфтинг у центрі Києва
Наша Клініка пропонує процедуру нарощування кісткової тканини для імплантації зубів за адресою вул. Паторжинського, 14, поруч із метро «Золоті ворота», «Майдан Незалежності» та «Хрещатик». Зручно для мешканців районів Поділ, Печерськ, Шевченківський. Легко добратись також пацієнтам із Броварів, Ірпеня або Вишгорода. Для всіх передбачена парковка.
Питання та відповіді
Коли можна встановити імплантат після кісткової пластики?
В залежності від величини кісткового дефекту, кількості і виду використаного кістково-пластичного матеріалу імплантацію можна проводити через 4-9 місяців. Наприклад, після відкритого синусліфтингу ми встановлюємо імплантати через 6-9 місяців, а після відновлення альвеолярної кістки власною аутокісткою – через 4 місяці.
Чи завжди потрібно робити синусліфтинг при нестачі кістки?
Ні, не завжди. Якщо висота залишкової кістки складає мінімум 6 мм, ми вдаємось до різних методик, таких як: підняття дна гайморової пазухи, розширення кістки методом осеоденсифікації, установка коротких імплантів тощо. Вибір методики залежить від клінічної ситуації.
Через скільки часу після лікування гаймориту чи хірургічного ЛОР-втручання можна робити синусліфтинг?
Частіше за все ми проводимо синусліфтинг через 6 місяців після закінчення лікування ЛОР-патології. Це середнє значення. Терміни проведення операції назначаються Вашим лікарем.