Блог

Синус-ліфтинг як метод нарощування кісткової тканини

Синусліфтинг – операція в щелепно-лицьовій хірургії, котра передбачає збільшення об’єму кісткової тканини. Синусліфтинг потрібен при імплантації зубів верхньої щелепи. Операція дозволяє досягти міцної основи для майбутнього імплантату довжиною більше 10 мм за рахунок збільшення товщини і висоти щелепної кістки.

Кісткова маса збільшується шляхом заповнення штучно створеної порожнини в гайморових пазухах.

Показання до щелепно-лицьової хірургії

Сенс нарощування кісткової тканини полягає в припіднятті дна гайморової пазухи і заповненні утвореної порожнини кістково-пластичним матеріалом. Таким чином, кісткова маса компенсується, створюючи міцний фундамент для подальшого вгвинчування імплантату. Синусліфтингу потребують пацієнти з атрофованою кістковою тканиною верхньої щелепи.

Основні показання:

  • Об’єм кісткової тканини зуба між альвеолярним відростком і придатковими синусами менше 8 мм;
  • Зміщення парних синусів ближче до порожнини рота;
  • Наявність глибокої альвеолярної бухти;
  • Істотні атрофічні зміни.

Пацієнтам з тривалою відсутністю зуба синусліфтинг потрібен у 85% випадків.

  1. Робиться латеральне вікно.
  2. Відшарування мембрани.
  3. Заповнення порожнини остеопластичним матеріалом.
  4. Кісткове вікно закрите. Встановлені імплантат і формувач ясен.

Види синусліфтингу

Існує три основних методи синусліфтингу, які практикують лікарі у всьому світі. Спеціалісти Клініка естетичної стоматології в Києві мають величезний досвід роботи в області лицьової хірургії, підберуть ідеальний спосіб нарощування кістки. Вибір методу залежить від характеру атрофічних процесів, початкової висоти альвеолярного відростку, віку хворого та інших загально-клінічних аспектів.

Відкритий або латеральний синусліфтинг

Відкритий синусліфтинг передбачає виконання складної хірургічної операції в щелепно-лицьовій хірургії. Метод дозволяє збільшити висоту кісткової маси до 8 мм. Таким чином, відкритий синусліфтинг підходить пацієнтам з суттєвою атрофією кістки.

Процедура виконується згідно з наступним алгоритмом:

  • Розріз слизової і відшарування ясеневого клаптя;
  • Висвердлювання отвору;
  • Закладання кістково-пластичного матеріалу;
  • Ушивання поверхні рани.

Процес реабілітації тривалий, становить не менше 6 місяців. Основний недолік методу полягає у ризику перфорації гайморової пазухи. Саме тому втручання повинен проводити лікар з колосальним досвідом роботи в області щелепно-лицьової хірургії.

Закритий синусліфтинг

Закритий синусліфтинг – малотравматичний метод нарощування об’єму верхньощелепної кістки в ділянці ймовірної імплантації. Проведення маніпуляції доцільне, якщо початкова висота альвеолярного відростку не менше 6 мм.

Техніка проведення:

  • Висвердлювання отвору медичним буром;
  • Введення зонду і подача кістково-пластичного матеріалу в порожнину між альвеолярним відростком і дном пазухи;
  • Встановлення імплантату;
  • Ушивання ясен за необхідності.

При закритому синусліфтинзі проводиться одномоментна імплантація. Чекати загоєння рани сенсу немає: отвір вже сформовано, а слизові оболонки ясен не потребують тривалого відновлення. За бажанням пацієнта імплантація може бути проведена пізніше. Закритий синусліфтинг виправданий при необхідності встановлення не більш ніж 2 імплантатів в локалізації гайморових пазух.

Метод балонної пластики

Методика балонного синусліфтингу рекомендується при висоті кістки 3-4,5 мм. Основна перевага полягає в можливості проведення нарощування кістки разом з імплантацією. Принцип проведення схожий з методикою закритого синусліфтингу, тільки замість кістково-пластичного матеріалу використовують балон. Його вводять через спеціальний отвір за допомогою зонду, нагнітають повітрям і залишають там для природного відшарування слизових і заповнення порожнини сполучною і кістковою тканинами.

Вся процедура займає близько години. Методи передбачають місцеве знеболювання, однак іноді потрібен наркоз або додаткова седація. Для розуміння ризиків ускладнень необхідно пройти діагностичне обстеження.

Підготовка

Підготовка до синусліфтингу містить огляд порожнини рота, оцінку стану зубів і слизових оболонок. За результатами огляду назначається комп’ютерна томографія щелепних кісток, рентген придаткових пазух носа. Ці дослідження дозволяють зрозуміти висоту альвеолярної тканини, щільність і об’єм щелепних кісток в ділянці встановлення імплантату.

Лікар вивчає клінічний і життєвий анамнез пацієнта. В сумнівних випадках потрібно здати аналізи крові та сечі. При ускладненій історії хвороби важливо заручитись консультацією профільних спеціалістів: кардіологів, нефрологів, невропатологів та інших.

Протипоказання

Абсолютні обмеження для проведення синусліфтингу схожі з протипоказаннями для будь-якої іншої хірургічної операції і полягають в наступних аспектах:

  • Новоутворення, поліпи, онкологія;
  • Імунодефіцити різного ґенезу;
  • Вагітність, лактація;
  • Психоневрологічні захворювання, наркотична і алкогольна залежність;
  • Захворювання серцево-судинної системи;
  • Органна недостатність;
  • Найгостріше протікання алергічних реакцій на лікарська препарати (анестезію).

Синусліфтинг не проводять при загостренні хронічного гаймориту та інших видів синуситу, аномалії розвитку, форми і розмірів гайморових пазух, раніше проведених операцій на придаткових синусах, щелепному остеомієліті. Синусліфтинг не проводять повторно, якщо раніше мали місце випадки відторгнення імплантатів.

Терміни протезування

При закритому і балонному синусліфтинзі можна провести одномоментну імплантацію з негайним навантаженням. В цьому випадку відразу після нарощування кісткової маси вгвинчують імплантат, на котрий встановлюють тимчасовий протез. При досягненні повної остеоінтеграції та приживання кістково-пластичного матеріалу встановлюють постійний протез. При відкритому синусліфтинзі встановлення імплантату проводиться через 3-6 місяців після повного загоєння тканин.

Можливі ускладнення

Ускладнення синусліфтингу при високій кваліфікації лікаря сьогодні рідкісні і успіх операції не залишає сумнівів. Незважаючи на це, ризики все ж існують:

  1. Механічні пошкодження. Поширене ускладнення полягає в травмі мембрани Шнейдера – дна гайморових пазух. Якщо діаметр травми не перевищує 2 мм, то рана заростає самостійно за умови міцної фіксації імплантату. При значному ураженні тканин необхідне обов’язкове лікування. Іноді доводиться відмовитись від імплантації зубів.
  2. Інфікування. Запалення відбувається при недостатній гігієні порожнини рота або порушенні правил антисептики в процесі маніпуляції. Іноді інфікування спровоковане загостренням гаймориту, наприклад, під час або відразу після операції. Неадекватне лікування або недостатній контроль над ситуацією призводять до кровотечі, свища, генералізованого запалення, абсцесу.
  3. Рухливість імплантату або кістково-пластичного матеріалу. Рухливість імплантату викликана як травмою щелепи після операції, так і порушенням техніки виконання синусліфтингу. Рухливість імплантату або імплантованого кісткового компоненту потребує проведення нової операції.

В ранній післяопераційний період нормальним вважається кровоточивість ясен, легкий набряк, біль в ділянці втручання, підвищення температури, запаморочення, слабкість. Ці симптоми проходять через декілька днів після хірургічної операції.

Відновлювальний період

Після операції необхідно утриматись від прийому їжі впродовж 1-2 годин. В перший тиждень важливо обмежитись меню з рідкою і напіврідкою їжею, рясним питтям. З раціону виключають тверду грубу їжу, прянощі, кисле, солоне. Не можна вживати алкоголь, палити. Тютюновий дим провокує спазм судин і може порушувати процес приживання тканин, остеоінтеграцію.

В найближчий місяць важливо дотримуватись охоронного режиму, уникати тривалих перельотів, гарячої сауни, бані, фізичних навантажень. Крім того, важливо дотримуватись профілактичних заходів щодо респіраторних інфекцій, які можуть призвести до загострення хронічних захворювань, наприклад, синуситів: носити маски, уникати місць скупчення народу, особливо в період високих епідеміологічних ризиків. Порожнину рота регулярно полощуть водним розчином хлоргексидину, Фурациліном, Мірамістином.

0 Поділись