Ортопедичне лікування патологічного стирання зубів

Вихідна ситуація та скарги пацієнтки

Пацієнтка звернулася до «Клініки естетичної стоматології КЕС» зі скаргами на виражену стертість зубів, хронічну втому жувальних м’язів і біль у ділянці скронево-нижньощелепних суглобів.

Її також турбували підвищена чутливість і неприємне відчуття оскоми. Через поступове зменшення висоти коронкових частин зубів змінився прикус, а нижня третина обличчя стала візуально коротшою.

Патологічна стертість вплинула не лише на зовнішній вигляд усмішки. Пацієнтці стало складніше повноцінно пережовувати їжу, а постійне напруження жувальних м’язів і дискомфорт у ділянці суглобів знижували якість повсякденного життя.

Основними завданнями лікування були:

• визначити причину функціонального дискомфорту;
• відновити фізіологічну висоту прикусу;
• створити правильне положення нижньої щелепи;
• усунути перевантаження жувальних м’язів і суглобів;
• повернути зубам утрачену анатомічну форму;
• відновити повноцінне жування;
• покращити естетику усмішки та пропорції обличчя;
• захистити нові реставрації від повторного зношування.

Що таке патологічна стертість зубів

Фізіологічне стирання зубів відбувається поступово протягом життя і зазвичай не спричиняє вираженого порушення функції.

Патологічна стертість розвивається значно швидше або має інтенсивніший характер. При цьому зменшується висота коронкових частин зубів, змінюється їхня форма та порушуються контакти між верхньою і нижньою щелепами.

Поступово можуть з’являтися:

• підвищена чутливість зубів;
• оскома;
• відколи емалі та пломб;
• зменшення довжини передніх зубів;
• зниження висоти прикусу;
• зміна пропорцій нижньої третини обличчя;
• утома жувальних м’язів;
• напруження в ділянці обличчя та шиї;
• дискомфорт або біль у скронево-нижньощелепних суглобах;
• труднощі під час пережовування їжі;
• погіршення естетики усмішки.

Пацієнт може тривалий час не помічати проблему, оскільки зміни розвиваються поступово. Однак за значної втрати твердих тканин локального відновлення окремих зубів уже недостатньо — потрібна комплексна реабілітація всієї системи прикусу.

Можливі причини підвищеної стертості

Патологічна стертість може бути пов’язана з одним чинником або поєднанням декількох причин.

До найпоширеніших належать:

• бруксизм — мимовільне стискання зубів і скреготіння ними;
• підвищений тонус жувальних м’язів;
• неправильні контакти між зубами;
• відсутність окремих зубів;
• перевантаження зубів, що залишилися;
• особливості будови прикусу;
• кислотна ерозія емалі;
• часте вживання кислих продуктів і напоїв;
• захворювання шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються впливом кислоти;
• некоректно виготовлені старі пломби, коронки або протези;
• поєднання механічного стирання та хімічного пошкодження емалі.

До початку ортопедичного лікування важливо не лише оцінити ступінь руйнування зубів, а й визначити основні чинники ризику. Без контролю причини нові реставрації також можуть зазнавати надмірного навантаження.

Клінічна та функціональна діагностика

Перед складанням плану лікування було проведено комплексне обстеження.

Воно включало:

• клінічний огляд зубів і м’яких тканин;
• оцінювання ступеня та характеру стертості;
• рентгенологічну діагностику;
• аналіз змикання зубів;
• оцінювання рухів нижньої щелепи;
• функціональний аналіз жувальних м’язів;
• оцінювання стану скронево-нижньощелепних суглобів;
• визначення центрального співвідношення щелеп;
• визначення індивідуальної висоти прикусу;
• оцінювання пропорцій обличчя та лінії усмішки.

За результатами обстеження було діагностовано патологічну стертість зубів із втратою оклюзійної висоти, порушенням суглобових співвідношень і больовим синдромом у жувальних м’язах.

Це означало, що лікування мало включати не лише відновлення форми зубів, а й створення нового функціонально обґрунтованого положення нижньої щелепи.

Чому не можна було просто відновити стерті зуби

За вираженої стертості недостатньо збільшити довжину окремих передніх зубів або замінити старі пломби.

Якщо відновити лише видимі дефекти, не враховуючи висоту прикусу та характер змикання, реставрації можуть:

• знову швидко стертися;
• відколотися;
• зазнавати надмірного навантаження;
• створювати дискомфорт під час змикання;
• посилювати напруження жувальних м’язів;
• негативно впливати на стан суглобів;
• порушувати жування.

Тому спочатку необхідно визначити правильне положення щелеп і нову висоту прикусу, перевірити адаптацію пацієнта, а вже потім переходити до виготовлення постійних реставрацій.

Що таке висота прикусу

Висота прикусу — це вертикальна відстань між верхньою та нижньою щелепами в положенні змикання зубів.

Вона впливає на:

• положення нижньої щелепи;
• роботу жувальних м’язів;
• стан скронево-нижньощелепних суглобів;
• ефективність жування;
• вимову звуків;
• підтримку губ;
• пропорції нижньої третини обличчя;
• зовнішній вигляд усмішки.

За патологічної стертості висота зубів поступово зменшується. У результаті нижня щелепа може зміщуватися ближче до верхньої, а нижня частина обличчя візуально стає коротшою.

Відновлювати висоту необхідно індивідуально. Надмірне або різке її збільшення може спричинити м’язовий дискомфорт, відчуття неприродно високого прикусу та труднощі під час жування.

Визначення центрального співвідношення щелеп

Центральне співвідношення — це стабільне й відтворюване положення нижньої щелепи відносно верхньої, яке використовується як функціональний орієнтир під час відновлення прикусу.

За вираженої стертості звичне змикання зубів може бути зміненим. Тому орієнтуватися винятково на старі контакти не можна.

Визначення центрального співвідношення допомагає:

• знайти стабільне положення нижньої щелепи;
• визначити індивідуальну висоту прикусу;
• рівномірно розподілити навантаження;
• створити фізіологічні контакти між зубами;
• зменшити перевантаження м’язів і суглобів;
• правильно спланувати форму майбутніх реставрацій.

Отримані дані використовували для моделювання нової оклюзії та подальшого виготовлення діагностичних конструкцій.

Діагностичні капи та адаптація до нової висоти

На першому етапі тимчасової реабілітації пацієнтці виготовили діагностичні капи.

Вони дали змогу змінити висоту прикусу контрольовано та зворотно, не переходячи одразу до необоротної підготовки зубів.

Під час використання кап оцінювали:

• відчуття пацієнтки;
• комфорт під час змикання;
• стан жувальних м’язів;
• вираженість болю в суглобах;
• жувальну функцію;
• дикцію;
• стабільність положення нижньої щелепи;
• адаптацію до нової висоти.

Цей етап особливо важливий за наявності м’язової втоми та суглобового дискомфорту. Він дає змогу перевірити, чи підходить обране положення щелеп, і за потреби внести корективи до виготовлення постійних конструкцій.

Для чого потрібен тимчасовий етап

Після підтвердження комфорту на діагностичних капах пацієнтці встановили тимчасові коронки.

Тимчасові конструкції виконували одразу декілька функцій:

• відновлювали висоту прикусу;
• повертали зубам анатомічну форму;
• допомагали стабілізувати положення нижньої щелепи;
• давали змогу оцінити жування;
• дозволяли перевірити дикцію;
• відновлювали естетику усмішки;
• допомагали пацієнтці адаптуватися до нових пропорцій зубів;
• слугували прототипом постійних реставрацій.

Лікар спостерігав, чи зникає м’язова втома, чи зменшується біль і наскільки комфортно пацієнтці користуватися зубами в новому положенні.

Лише після підтвердження стабільності та гарної адаптації можна було переходити до постійного керамічного протезування.

План постійного ортопедичного лікування

Для остаточного відновлення було прийнято рішення використати керамічні реставрації:

• коронки;
• вініри.

Тип конструкції визначався окремо для кожного зуба залежно від ступеня руйнування, кількості збережених тканин, функціонального навантаження та естетичних вимог.

Коронки застосовували там, де зуби потребували значнішого відновлення та захисту.

Вініри використовували переважно у фронтальній ділянці для відновлення форми, довжини, пропорцій і зовнішнього вигляду зубів за умови збереження достатнього об’єму власних тканин.

Чому лікування проводилося поетапно

Постійне протезування виконувалося послідовно: спочатку відновлювали бічні зуби, а потім передні.

Бічна група зубів створює вертикальну опору та приймає значну частину жувального навантаження. Тому спочатку важливо сформувати стабільну висоту прикусу та правильні контакти в бічних ділянках.

Після стабілізації опори переходять до фронтальних зубів, які:

• формують естетику усмішки;
• беруть участь у відкушуванні їжі;
• спрямовують рухи нижньої щелепи;
• впливають на дикцію;
• підтримують губи.

Такий порядок дає змогу контролювати прикус на кожному етапі та зменшує ризик функціональних помилок.

Перший етап постійного протезування: бічні зуби

Спочатку були відновлені бічні зуби.

Основними завданнями цього етапу були:

• створити стабільну вертикальну опору;
• відновити висоту прикусу;
• сформувати правильні жувальні поверхні;
• забезпечити рівномірні контакти праворуч і ліворуч;
• усунути перевантаження окремих зубів;
• підготувати умови для відновлення фронтальної групи.

Форма жувальної поверхні кожної реставрації моделювалася з урахуванням рухів нижньої щелепи та контактів із протилежними зубами.

Це необхідно для повноцінного пережовування їжі та стабільної роботи всієї ортопедичної конструкції.

Другий етап: відновлення передніх зубів

Після формування стабільної бічної опори були відновлені передні зуби.

Під час планування враховували:

• довжину різців;
• положення ріжучих країв;
• ширину та пропорції зубів;
• центральну лінію;
• симетрію усмішки;
• видимість зубів у стані спокою та під час розмови;
• форму іклів;
• контакти під час руху нижньої щелепи вперед і в боки;
• відповідність реставрацій рисам обличчя пацієнтки.

Передні зуби мали не лише виглядати природно, а й правильно спрямовувати рухи нижньої щелепи, захищаючи бічні зуби від надмірного бокового навантаження.

Чому було обрано кераміку

Керамічні реставрації дають змогу одночасно розв’язувати функціональні та естетичні завдання.

Кераміка дозволяє:

• відновити втрачену анатомічну форму;
• відтворити природний колір зубів;
• створити прозорість і глибину, характерні для емалі;
• сформувати індивідуальний рельєф поверхні;
• забезпечити стабільність відтінку;
• отримати гладку поверхню;
• створити точні жувальні контакти.

Вибір конкретного виду кераміки та конструкції залежить від положення зуба, передбачуваного навантаження, стану власних тканин та особливостей прикусу.

Контроль оклюзії

Після фіксації реставрацій особливо ретельно перевіряли змикання зубів.

Контроль включав:

• контакти в центральному положенні;
• рівномірність навантаження праворуч і ліворуч;
• рухи нижньої щелепи вперед;
• бокові рухи;
• відсутність передчасних контактів;
• відсутність перевантаження окремих реставрацій;
• комфорт пацієнтки під час жування;
• стан жувальних м’язів і суглобів.

Навіть незначна неточність під час тотальної реабілітації може створювати локальне перевантаження. Тому прикус контролюють не лише одразу після фіксації, а й під час наступних оглядів.

Результат лікування

У результаті поетапної ортопедичної реабілітації вдалося відновити фізіологічну висоту прикусу, правильні оклюзійні співвідношення та анатомічну форму зубів.

Після завершення лікування:

• біль у ділянці скронево-нижньощелепних суглобів минув;
• утома жувальних м’язів значно зменшилася;
• зникло неприємне відчуття оскоми;
• нормалізувалася жувальна функція;
• відновилися довжина та форма зубів;
• покращилася естетика усмішки;
• нижня третина обличчя набула гармонійніших пропорцій.

Пацієнтка відзначила значне покращення самопочуття, зовнішнього вигляду та загальної якості життя.

Нічна захисна капа

Після завершення постійного протезування пацієнтці виготовили індивідуальну нічну капу.

Вона особливо важлива за наявності бруксизму або підвищеної активності жувальних м’язів.

Капа допомагає:

• зменшити прямий контакт між реставраціями;
• рівномірніше розподілити навантаження;
• знизити ризик відколів кераміки;
• захистити поверхні зубів від повторного зношування;
• зменшити перевантаження окремих ділянок;
• продовжити термін служби реставрацій.

Капа не усуває причину бруксизму, але є важливою частиною контролю його наслідків.

Використовувати її необхідно за схемою, рекомендованою лікарем.

Догляд після тотальної ортопедичної реабілітації

Для збереження результату рекомендується:

• чистити зуби двічі на день;
• використовувати м’яку або середню за жорсткістю щітку;
• застосовувати неабразивну зубну пасту;
• щоденно очищати міжзубні проміжки;
• використовувати зубну нитку, міжзубні йоржики або іригатор;
• носити нічну капу відповідно до рекомендацій;
• регулярно проходити професійну гігієну;
• відвідувати стоматолога для контролю прикусу;
• не розкушувати надмірно тверді предмети;
• звертатися до лікаря у разі появи болю, відколів, зміни змикання або м’язової втоми.

Після масштабної реабілітації важливо контролювати не лише стан коронок і вінірів, а й роботу всієї зубощелепної системи.

Прогноз

Довговічність результату залежить від:

• якості виготовлення та фіксації реставрацій;
• стабільності прикусу;
• контролю бруксизму;
• використання захисної капи;
• стану жувальних м’язів і суглобів;
• щоденної гігієни;
• регулярності професійних оглядів;
• дотримання рекомендацій лікаря.

За умови правильного догляду, контролю навантаження та регулярного спостереження керамічні реставрації можуть зберігати функціональність і естетичний вигляд протягом багатьох років.

Відповіді на часті запитання

Чим патологічна стертість відрізняється від звичайного вікового зношування?

Фізіологічне стирання відбувається повільно і зазвичай не порушує функцію.

За патологічної стертості зуби втрачають тканини значно швидше, зменшується їхня висота, змінюється прикус, можуть виникати чутливість, відколи, м’язова втома та біль у суглобах.

Чому стертість спричиняє біль у щелепних суглобах?

У разі зменшення висоти зубів змінюються положення нижньої щелепи та характер роботи жувальних м’язів.

Це може призводити до перевантаження м’язів і скронево-нижньощелепних суглобів. Однак суглобовий біль може мати різні причини, тому потрібна функціональна діагностика.

Чи можна лікувати стертість лише пломбами?

За невеликих локальних дефектів композитні реставрації можуть бути відповідним рішенням.

За вираженої генералізованої стертості та зниження висоти прикусу потрібне комплексне відновлення всієї оклюзії. Локальні пломби в такій ситуації можуть швидко руйнуватися через збережене перевантаження.

Чому не можна одразу встановити постійні коронки?

Перед постійним протезуванням необхідно перевірити, наскільки комфортними для пацієнтки є нова висота прикусу та положення нижньої щелепи.

Діагностичні капи й тимчасові конструкції дають змогу зробити це зворотно та за потреби внести зміни до виготовлення постійної кераміки.

Що таке діагностична капа?

Це знімна конструкція, яка допомагає тимчасово змінити положення та висоту змикання зубів.

Вона використовується для функціональної діагностики й оцінювання адаптації жувальних м’язів і суглобів до запланованого прикусу.

Скільки часу потрібно носити діагностичну капу?

Строк визначається індивідуально.

Він залежить від вираженості симптомів, стану м’язів і суглобів, ступеня зміни висоти прикусу та швидкості адаптації пацієнта.

Навіщо після капи потрібні тимчасові коронки?

Капа допомагає перевірити положення щелепи, а тимчасові коронки дають змогу відтворити нову форму зубів і оцінити функцію вже в умовах, наближених до постійних реставрацій.

Це додатковий етап перевірки прикусу, жування, дикції та естетики.

Чому спочатку відновлюють бічні зуби?

Бічні зуби створюють основну вертикальну опору та приймають значне жувальне навантаження.

Після відновлення їхньої висоти й контактів можна точніше спланувати довжину та положення передніх зубів.

Чим вініри відрізняються від коронок?

Вінір покриває переважно передню поверхню зуба та використовується для корекції форми, кольору й довжини за достатнього об’єму власних тканин.

Коронка покриває зуб з усіх боків і застосовується, якщо потрібні значніше відновлення та захист.

Чи можна повністю відновити сильно стерті зуби?

У багатьох випадках — так.

Сучасні керамічні реставрації дають змогу відновити форму, висоту та функцію зубів. Однак обсяг і прогноз лікування визначаються після діагностики стану зубів, коренів, кісткової тканини, м’язів і суглобів.

Чи зміниться обличчя після відновлення висоти прикусу?

За вираженого зниження висоти прикусу нижня третина обличчя може виглядати вкороченою.

Після відновлення фізіологічної висоти покращуються підтримка губ і пропорції обличчя. Зміни мають плануватися індивідуально та перевірятися на тимчасовому етапі.

Чи болісно проходить таке лікування?

Підготовка зубів проводиться під місцевою анестезією, тому вираженого болю під час процедур бути не повинно.

Після окремих етапів можлива тимчасова чутливість або період адаптації до нової висоти прикусу.

Скільки часу займає повна реабілітація?

Тривалість залежить від обсягу лікування, вираженості симптомів, тривалості адаптації до нової висоти та кількості реставрацій.

За наявності суглобового болю та м’язового дискомфорту діагностичний і тимчасовий етапи не можна безпідставно скорочувати.

Чи може стертість з’явитися знову?

Так, якщо зберігається причина перевантаження — наприклад, бруксизм, патологічні контакти або відсутність контролю після лікування.

Тому важливими є нічна капа, регулярні огляди та своєчасна корекція прикусу.

Чи обов’язково носити нічну капу?

За бруксизму та підвищеної активності жувальних м’язів капа є важливою частиною захисту реставрацій.

Вона знижує ризик відколів і зношування, однак необхідність та режим її використання визначає лікар.

Чи можна повністю вилікувати бруксизм?

Бруксизм часто має хронічний характер. Його інтенсивність можна контролювати, але повністю усунути назавжди вдається не завжди.

Для контролю можуть застосовуватися захисна капа, корекція чинників перевантаження, методи розслаблення жувальних м’язів, робота зі стресом та інші підходи за показаннями.

Що робити, якщо після фіксації здається, що один зуб вищий за інші?

Необхідно звернутися до лікаря для перевірки контактів.

Після масштабного протезування може знадобитися невелика контрольна корекція. Не слід чекати, поки відчуття завищення спричинить біль або перевантаження реставрації.

Як довго служать керамічні коронки і вініри?

Термін служби залежить від прикусу, наявності бруксизму, якості гігієни, використання захисної капи та регулярності профілактичних оглядів.

За умови правильного догляду керамічні реставрації можуть служити багато років.

Чи потрібно відвідувати стоматолога, якщо після лікування нічого не турбує?

Так. Незначні зміни контактів, відколи або перевантаження спочатку можуть не спричиняти виражених симптомів.

Регулярний контроль дає змогу своєчасно скоригувати прикус і продовжити термін служби реставрацій.

Запишіться на консультацію в КЕС

Якщо зуби стали помітно коротшими, з’явилися підвищена чутливість, відколи, утома жувальних м’язів або біль у ділянці щелепних суглобів, необхідна комплексна діагностика.

У «Клініці естетичної стоматології КЕС» лікар оцінить ступінь стертості, стан прикусу, м’язів і суглобів, визначить індивідуальну висоту прикусу та складе поетапний план функціонального й естетичного відновлення зубів.

Телефони для запису:

+38 0 (68) 230-83-88
+38 0 (50) 230-83-80