Що робити при альвеоліті після видалення зуба: повне керівництво

Дуда Володимир Вікторович

(142)

Опубліковано: 10.01.2025 Оновлено: 25.09.2025 6 хв. 1,127

Зміст

• Що таке альвеоліт?
• Симптоми альвеоліту
• Види та стадії альвеоліту
• Серозний альвеоліт: початкова стадія
• Гнійний альвеоліт: як його розпізнати
• Хронічний альвеоліт: ускладнення
• Методи діагностики
• Візуальний огляд
• Рентген та інші дослідження
• Лікування альвеоліту
• Усунення запалення
• Використання антисептиків
• Призначення антибіотиків
• Рекомендації після видалення зуба

+ Показати весь зміст

Цю послугу надають лікарі:

Дуда Володимир Вікторович

Головний лікар. Стоматолог-хірург вищої категорії, стоматолог-ортопед

Видалення зуба — серйозна хірургічна процедура, після якої потрібне відновлення не тільки ясен, а й кісткової лунки, звідки витягли корінь.

Щоб уникнути ускладнень, важливо дотримуватися рекомендацій лікаря і звертати увагу на найменші ознаки відхилень.

Одним із можливих наслідків є альвеоліт. Фахівці Клініки естетичної стоматології розкажуть, що це за патологія, чому виникає та як виявляється. А також розповімо про методи діагностики та терапії.

Що таке альвеоліт?

Альвеоліт (інша назва “альвеолярний остеїт”) — запалення в кістковому заглибленні, звідки видалено зуб. Патологія може виникнути з кількох причин.

Найчастіше це відбувається через ушкодження кров’яного згустку. Так називають тромб, що утворюється у лунці після видалення зуба. Він необхідний для захисту рани від інфекції, потрапляння всередину слини і частинок їжі. Крім того, кров’яний згусток важливий для регенерації тканин. Тромб у жодному разі не можна видаляти. Поступово він сам розсмокчеться.

Якщо згусток не сформувався або передчасно зруйнувався (наприклад, через інтенсивне полоскання), в альвеолу потрапляють бактерії. Також синдром “сухої лунки” може бути наслідком недотримання гігієни та інфекційних процесів. У людей зі слабким імунітетом альвеоліт виникає через схильність до розвитку запалень в організмі.

Симптоми альвеоліту

1. Гострий біль, який не минає, а навпаки посилюється.
2. Гіперемія та набряк м’яких тканин ясен у місці видалення зуба.
3. Виділення гною чи іншого ексудату з альвеоли.
4. Поява запаху з рота.
5. Збільшення лімфатичних вузлів під щелепою та іноді на шиї.
6. Підвищення температури.

Види та стадії альвеоліту

Альвеоліт буває серозним, гнійним та гіпертрофічним. Запальний процес завжди протікає по-різному.

Серозний альвеоліт: початкова стадія

Ознаки патології спостерігаються через кілька днів після вилучення зуба з лунки. Відмінні риси серозного альвеоліту:

• часткова або повна відсутність тромбу;
• визирання з лунки оголеної кістки;
• ниючий, пульсуючий біль, що посилюється від дотиків;
• набряклість ясен;
• формування поодиноких гнійників у вигляді точок.

За відсутності лікування серозна форма запалення перетворюється на важчу стадію.

Гнійний альвеоліт: як його розпізнати

Такий стан може спостерігатися на 5-7 день після хірургічного втручання. Біль ще більше посилюється, іррадіює у скроню, вухо, шию (по ходу трійчастого нерва). Стає важко жувати та відкривати рота.

У заглибленні з’являється сірий наліт, крім ясен, навколо рани набрякають м’які тканини. Підщелепні та шийні лімфатичні вузли збільшуються і стають болючими. Спостерігається гіпертермія (підйом температури тіла вище 37 градусів).

Хронічний альвеоліт: ускладнення

Ця стадія називається гіпертрофічною. Симптоми затихають: болі зменшуються, гіпертермія проходить, загальне самопочуття покращується.

Якщо захворювання не лікувати, гнійно-некротичний процес переходить на глибокі шари тканин, що загрожує небезпечними ускладненнями:

• абсцесом — розплавленням підшкірно-жирової клітковини;
• остеомієлітом — ураженням щелепної кістки;
• періоститом (флюсом) — запаленням окістя;
• флегмоною — інфекцією у підшкірному шарі щелепи.

Методи діагностики

Діагноз “альвеоліт” встановлюють шляхом збору анамнезу та скарг пацієнта, візуального огляду та проведення додаткових досліджень. Завдання лікаря — визначити ступінь тяжкості та характер перебігу альвеоліту, виявити фактори, що спровокували запалення. Діагностику проводить стоматолог-хірург. За потреби залучаються інші спеціалісти.

Візуальний огляд

При огляді можна виявити, що кров’яний згусток частково розпався чи взагалі відсутній. Кісткова тканина альвеоли оголена, у лунці можуть накопичуватися залишки їжі.

При розвитку запалення на стінках альвеоли візуалізується брудно-сірий наліт із неприємним запахом, виділення гною. Слизова оболонка ясен гіперемована та набрякла.

Обмацування лімфатичних вузлів відповідної ділянки показує їхнє збільшення та болючість. При дотику до лунки пацієнт відчуває різкий біль.

Рентген та інші дослідження

Апаратна діагностика допомагає виявити уламки кістки, залишки зубного кореня, гнійно-некротичний процес у кістковій тканині (остеомієліт). У деяких ситуаціях можуть знадобитися:

• вивчення ексудату для визначення типу інфекції;
• загальний аналіз крові;
• клінічні тести з метою оцінки стану м’яких тканин.

Лікування альвеоліту

Терапія альвеолярного остеїту передбачає санацію лунки, промивання антисептиками, застосування анестетиків та антибактеріальних препаратів. При швидкому зверненні до стоматолога прогноз є сприятливим.

Усунення запалення

Для швидкого загоєння необхідно позбутись джерела інфекції. Тому лікування починається з обробки лунки. Якщо випав згусток після видалення зуба, проводять процедуру, яка складається з таких дій:

1. Місцеве знеболення.
2. Очищення альвеоли від їжі, що накопичилась, гною і некротизованих тканин.
3. У деяких випадках кюретаж: видалення грануляційної тканини зі стінок лунки шляхом вишкрібання.
4. Обробка антисептичним розчином.
5. Тампонада із застосуванням ліків для прискорення загоєння.

Використання антисептиків

Знезаражувальні засоби допомагають ліквідувати бактеріальну інфекцію, створити в лунці стерильне середовище, усунути запалення. Антисептичні препарати застосовують для ротових ванн, зрошення лунки і просочування тампонів.

Частіше за все при альвеоліті використовують:

1. Хлоргексидин – знищує більшість різновидів мікроорганізмів.
2. Фурацилін — має антисептичну та протизапальну дію.
3. Перекис водню — застосовується для очищення лунки від гною та некротизованих тканин.
4. Йодоформ — має антисептичні та протигрибкові властивості.

Призначення антибіотиків

Антибактеріальні препарати знищують патогенні мікроорганізми, запобігають поширенню інфекції на прилеглі тканини та органи, допомагають зняти запалення та зменшити біль.

Стоматолог може призначити антибіотики у таких випадках:

1. Видалення відразу кількох зубів.
2. Наявність у пацієнта супутніх захворювань — інших патологій ротової порожнини, імунодефіцитних станів, цукрового діабету та ін.
3. Присутність факторів ризику – паління, неякісний догляд за зубами.

Вибір препарату залежить від виду збудника, ступеня тяжкості захворювання, індивідуальних особливостей пацієнта Найчастіше виписують пеніциліни, цефалоспорини, макроліди.

Антибіотики приймають тільки за призначенням стоматолога. Важливо точно дотримуватися дозування та тривалості терапії. Навіть якщо настало покращення та симптоми зникли, потрібно завершити курс лікування, інакше є ризик рецидиву інфекції.

Рекомендації після видалення зуба

1. Перші години після процедури:

• тампон із марлі, який стоматолог поклав у лунку, треба тримати 20-30 хвилин, цього часу достатньо для формування тромбу;
• для зменшення болю та зниження набряклості можна прикласти до щоки холодний компрес (загорнутий у рушник лід), при необхідності процедуру повторюють через 15 хвилин;
• дві-три години (поки не припиниться дія анестезії) не можна їсти;
• можна пити теплу воду;
• важливо уникати перегріву та фізичних навантажень;
• 24 години не можна робити полоскання рота.

2. Перші дні:

• їжа має бути м’якою, протипоказані тверді, гострі та гарячі продукти;
•  жувати треба на протилежний бік;
• догляд після видалення зуба повинен бути щадним — користуйтеся нежорсткою щіткою, не торкайтеся лунки;
•  при необхідності застосовуйте прописане лікарем знеболювальне;
• спати першу добу рекомендується напівлежачи, голова повинна бути піднята — можна використовувати дві подушки.

3. Що не можна робити:

• тримати тампон у роті довше ніж пів години;
• чіпати лунку язиком та ін.;
• посилено полоскати рот;
• ходити до лазні, сауни;
•  робити зігрівальні компреси;
• засмагати на сонці, відвідувати солярій;
• займатися спортом;
•  палити;
•  вживати алкоголь;
•  підіймати важке.

Терміни загоєння лунки після видалення зуба

Коли слід показатись стоматологу:

1. Сильний біль не минає навіть після приймання ліків.
2. Підвищилася температура тіла.
3. Після екстракції зуба кровотеча триває довше, ніж 2 години.
4. Набряк не спадає або збільшується.
5. З лунки виділяється гній.
6. Потрібно зняття швів після видалення зуба з розрізом ясен.

Кожен випадок індивідуальний, тому терміни загоєння м’яких тканин можуть змінюватись. Дотримуйтесь приписів лікаря та здорового способу життя, тоді вам не доведеться знайомитися з альвеолітом та іншими ускладненнями після анестезії та видалення зуба.