Ортодонтичне лікування

Вихідна ситуація та запит пацієнтки

Пацієнтка підліткового віку звернулася до «Клініки естетичної стоматології КЕС» по ортодонтичну допомогу через незадовільні пропорції обличчя та неправильне положення зубів.

Під час обстеження були виявлені:

• глибокий травматичний дистальний прикус;
• звуження верхньої та нижньої зубних дуг;
• скупченість зубів обох щелеп;
• недостатній розвиток нижньої щелепи;
• мілкий присінок рота.

Проблема мала не лише естетичний характер. За глибокого прикусу верхні передні зуби надмірно перекривають нижні, а в окремих випадках можуть травмувати слизову оболонку та тканини пародонта.

Звуження зубних дуг і нестача місця призводили до скупченості, неправильного положення окремих зубів і порушення співвідношення між верхньою та нижньою щелепами.

Головними завданнями лікування були:

• усунути травматичне глибоке перекриття;
• стимулювати розвиток нижньої щелепи;
• розширити бічні ділянки зубних дуг;
• створити місце для правильного положення зубів;
• усунути скупченість;
• покращити співвідношення верхньої та нижньої щелеп;
• нормалізувати прикус;
• покращити профіль і пропорції обличчя;
• провести лікування без видалення постійних зубів;
• закріпити отриманий результат після зняття брекетів.

Що таке глибокий дистальний прикус

Дистальний прикус — це порушення співвідношення щелеп, за якого верхня щелепа або верхній зубний ряд розташовані значно попереду нижніх.

Нижня щелепа при цьому може бути недостатньо розвиненою або займати заднє положення.

За глибокого прикусу верхні передні зуби надмірно перекривають нижні по вертикалі. У тяжких випадках нижні різці можуть майже повністю ховатися за верхніми.

Поєднання дистального та глибокого прикусу може супроводжуватися:

• помітним виступанням верхніх передніх зубів;
• недостатньо вираженим підборіддям;
• зменшенням нижньої частини обличчя;
• неправильним положенням губ;
• скупченістю зубів;
• травмуванням слизової оболонки;
• підвищеним навантаженням на передні зуби;
• стертістю ріжучих країв;
• утрудненим відкушуванням їжі;
• порушенням жувальної функції;
• психологічним дискомфортом через зовнішність.

У цьому випадку прикус був не лише глибоким і дистальним, а й травматичним, тому лікування було необхідним також із функціональної точки зору.

Чому прикус називають травматичним

За глибокого перекриття нижні передні зуби можуть контактувати не із зубами верхньої щелепи, а зі слизовою оболонкою піднебіння або яснами.

Верхні різці, своєю чергою, можуть травмувати тканини в ділянці нижніх зубів.

Постійне травмування може призводити до:

• болісності слизової оболонки;
• хронічного запалення;
• пошкодження ясен;
• погіршення стану тканин навколо зубів;
• посилення стертості;
• дискомфорту під час змикання;
• перевантаження окремих зубів.

Тому метою лікування було не просто вирівняти зуби, а змінити вертикальне та сагітальне співвідношення зубних рядів, усунувши травматичні контакти.

Звуження зубних дуг і скупченість

У пацієнтки було виявлено звуження бічних ділянок верхнього та нижнього зубних рядів.

Коли зубна дуга надто вузька, для всіх зубів може не вистачати місця. У результаті зуби:

• повертаються навколо своєї осі;
• нахиляються;
• прорізуються поза правильною лінією;
• перекривають один одного;
• формують виражену скупченість.

Звуження дуг також впливає на форму усмішки. За вузького зубного ряду в бічних ділянках можуть бути помітні темні проміжки, а сама усмішка візуально виглядає менш широкою.

Розширення зубних дуг дало змогу створити додаткове місце для вирівнювання зубів без їх видалення.

Недорозвинення нижньої щелепи

Однією з важливих складових діагнозу був недостатній розвиток нижньої щелепи.

При цьому підборіддя та нижня частина обличчя можуть виглядати зміщеними назад, а верхні передні зуби — надмірно виступати.

У дитячому та підлітковому віці ріст щелеп ще триває. Тому ортодонт може використати залишковий потенціал росту для корекції їхнього співвідношення.

Це було однією з ключових переваг раннього звернення пацієнтки.

Якщо подібну скелетну патологію діагностують після завершення росту, можливості консервативної ортодонтичної корекції можуть бути більш обмеженими. У деяких тяжких випадках дорослим пацієнтам може знадобитися комбіноване ортодонтичне та хірургічне лікування.

Чому лікування вдалося провести без видалення зубів

Пацієнтка перебувала в підлітковому віці, тому ріст щелепно-лицевої системи ще не завершився.

Це дало змогу:

• стимулювати розвиток нижньої щелепи;
• розширити бічні ділянки зубних дуг;
• створити додатковий простір для зубів;
• використати природний ріст для покращення співвідношення щелеп;
• вирівняти зуби без видалення постійних зубів.

Видалення зубів в ортодонтії іноді необхідне за вираженого дефіциту місця або певних особливостей профілю та прикусу.

Однак у цьому випадку вік пацієнтки та можливість розширення дуг дали змогу обрати більш консервативну тактику.

Важливо розуміти, що лікування без видалення підходить не всім. Рішення приймається після аналізу будови обличчя, положення щелеп, ступеня скупченості, нахилу зубів і залишкового потенціалу росту.

Діагностика та планування лікування

Перед початком ортодонтичного лікування було проведено комплексне обстеження.

Воно могло включати:

• клінічний огляд;
• фотодокументацію обличчя та зубних рядів;
• отримання діагностичних моделей або цифрових сканів;
• аналіз прикусу;
• оцінювання ступеня глибокого перекриття;
• визначення ширини зубних дуг;
• оцінювання скупченості;
• рентгенологічне обстеження;
• цефалометричний аналіз;
• оцінювання напрямку росту щелеп;
• аналіз профілю обличчя;
• оцінювання стану ясен і присінка рота.

За результатами діагностики було складено поетапний план:

1. встановити самолігувальну брекет-систему на верхню щелепу;
2. через місяць підключити нижню щелепу;
3. поступово розширювати зубні дуги;
4. вирівнювати зубні ряди;
5. коригувати глибокий і дистальний прикус;
6. стимулювати розвиток нижньої щелепи;
7. провести хірургічне поглиблення присінка рота;
8. продовжувати ортодонтичну корекцію до отримання стабільного результату;
9. після зняття брекетів виготовити ретенційні апарати.

Перший етап: брекет-система на верхній щелепі

Спочатку самолігувальну брекет-систему встановили на зуби верхньої щелепи.

Поетапне підключення щелеп могло бути необхідним для того, щоб:

• розпочати розширення верхньої зубної дуги;
• створити умови для подальшої корекції прикусу;
• контролювати положення верхніх різців;
• поступово підготувати нижній зубний ряд до включення в систему;
• знизити ризик небажаних контактів між брекетами та зубами протилежної щелепи.

На перших етапах застосовуються легкі ортодонтичні дуги, які поступово починають вирівнювати зуби та змінювати форму зубного ряду.

Другий етап: фіксація брекетів на нижній щелепі

Через місяць брекет-систему встановили й на нижню щелепу.

Після підключення обох щелеп ортодонт отримав можливість одночасно контролювати:

• вирівнювання верхнього та нижнього зубних рядів;
• розширення дуг;
• положення різців;
• співвідношення іклів і бічних зубів;
• глибину перекриття;
• положення нижньої щелепи;
• загальну координацію зубних дуг.

Вирівнювання зубів проводилося поступово, щоб тканини встигали адаптуватися до ортодонтичного переміщення.

Що таке самолігувальна брекет-система

У самолігувальній брекет-системі ортодонтична дуга утримується всередині брекета спеціальною вбудованою кришкою або замком.

У класичній системі для фіксації дуги часто використовуються еластичні або металеві лігатури.

Самолігувальна конструкція може забезпечувати:

• вільніше ковзання дуги в пазах брекетів;
• застосування легких ортодонтичних сил;
• зручну заміну дуг;
• спрощення окремих етапів корекції;
• можливість контрольованого розширення зубних дуг.

Однак результат лікування залежить не лише від типу брекетів. Основне значення мають правильна діагностика, план лікування, кваліфікація ортодонта та дотримання пацієнтом рекомендацій.

Розширення зубних дуг

Одним з основних завдань лікування було розширення бічних ділянок верхньої та нижньої зубних дуг.

Розширення дало змогу:

• створити додатковий простір;
• зменшити скупченість;
• вирівняти зуби;
• покращити координацію верхнього та нижнього зубних рядів;
• зробити усмішку візуально ширшою;
• уникнути видалення постійних зубів;
• підготувати умови для корекції дистального прикусу.

Ступінь і спосіб розширення залежать від віку пацієнта, будови кісткової тканини та вираженості звуження.

У підлітків можна використовувати потенціал росту й адаптаційні можливості щелепно-лицевої системи. У дорослих виражене скелетне звуження може потребувати інших методів лікування.

Стимуляція росту нижньої щелепи

Оскільки нижня щелепа була недорозвинена, лікування було спрямоване не лише на переміщення окремих зубів, а й на покращення її положення та розвитку.

У підлітковому віці ортодонтичне лікування може використовувати період активного росту для сприятливішого формування нижньої частини обличчя.

Цілями цього етапу були:

• зменшення невідповідності між щелепами;
• корекція дистального співвідношення;
• покращення профілю;
• зменшення виступання верхніх передніх зубів;
• створення гармонійнішої підтримки губ;
• нормалізація змикання зубних рядів.

Залежно від клінічної ситуації разом із брекетами можуть застосовуватися міжщелепні еластики або додаткові ортодонтичні елементи.

Конкретна схема добирається індивідуально та може змінюватися в міру росту й переміщення зубів.

Мілкий присінок рота

У пацієнтки було діагностовано мілкий присінок рота.

Присінок рота — це простір між губами або щоками та зубами з яснами.

Якщо він недостатньо глибокий, м’язові й слизові тяжі можуть прикріплюватися надто близько до краю ясен.

Це може створювати додаткове натягнення тканин і супроводжуватися:

• ускладненням індивідуальної гігієни;
• постійним натягуванням краю ясен;
• ризиком рецесії ясен;
• запаленням;
• дискомфортом;
• несприятливим впливом на тканини під час ортодонтичного переміщення зубів.

Тому до плану лікування було включено хірургічний етап — поглиблення присінка рота.

Хірургічний етап через чотири місяці

Через чотири місяці після початку ортодонтичного лікування було проведено хірургічне поглиблення присінка рота.

Ця операція називається вестибулопластикою.

Її метою було:

• збільшити глибину присінка;
• зменшити натягнення слизової оболонки;
• створити сприятливіші умови для ясен;
• полегшити гігієну;
• знизити ризик рецесії;
• забезпечити стабільність тканин під час подальшого ортодонтичного лікування.

Необхідність вестибулопластики визначається індивідуально. Вона потрібна не кожному пацієнту з брекетами, а лише за відповідної будови м’яких тканин і наявності показань.

Що таке вестибулопластика

Вестибулопластика — це хірургічна процедура, спрямована на поглиблення простору між губою або щокою та зубним рядом.

Під час втручання лікар змінює положення слизових і м’язових прикріплень, щоб зменшити їх натягнення в ділянці ясен.

Після процедури необхідний період загоєння та дотримання рекомендацій щодо догляду.

У цьому випадку операція була частиною комплексного ортодонтичного лікування та допомогла створити стабільніші умови для подальшого переміщення зубів.

Чому операцію проводили не одразу

Вестибулопластику виконали через чотири місяці після встановлення брекет-системи.

Такий порядок міг дати змогу:

• розпочати вирівнювання зубів;
• оцінити реакцію тканин на ортодонтичне лікування;
• підготувати положення зубних рядів;
• визначити оптимальний момент для корекції м’яких тканин;
• продовжити лікування після загоєння в сприятливіших умовах.

Час проведення хірургічного етапу визначають ортодонт і хірург індивідуально, з огляду на стан тканин і загальний план лікування.

Корекція брекет-системи

Контрольні відвідування та корекція брекет-системи проводилися кожні 6–8 тижнів.

Під час таких візитів ортодонт:

• оцінював переміщення зубів;
• контролював стан прикусу;
• замінював або активував ортодонтичні дуги;
• змінював положення окремих елементів;
• призначав міжщелепні еластики за потреби;
• перевіряв стан ясен;
• оцінював гігієну;
• коригував план відповідно до росту пацієнтки та реакції тканин.

Інтервал між відвідуваннями обирається так, щоб ортодонтичні сили встигали подіяти, а тканини — адаптуватися.

Частіша активація не обов’язково пришвидшує лікування та може створювати надмірне навантаження.

Чому лікування тривало два роки

Загальна тривалість лікування становила близько двох років.

Тривалий строк був зумовлений складністю патології:

• вираженим глибоким дистальним прикусом;
• скелетним компонентом;
• звуженням обох зубних дуг;
• скупченістю;
• недорозвиненням нижньої щелепи;
• необхідністю хірургічної корекції присінка рота;
• потребою в поступовій адаптації тканин;
• супутніми хронічними захворюваннями пацієнтки.

Під час ортодонтичного лікування важливо не лише швидко перемістити зуби, а й забезпечити безпечність, стабільність і функціональність результату.

Надто швидке переміщення може підвищити ризик ускладнень і не гарантує стійкого виправлення прикусу.

Вплив супутніх захворювань

Пацієнтка мала хронічні супутні захворювання, які ускладнювали проведення ортодонтичного лікування.

Деякі загальні захворювання та лікарські препарати можуть впливати на:

• стан кісткової тканини;
• швидкість ортодонтичного переміщення;
• стан слизової оболонки;
• вираженість запалення;
• загоєння після хірургічних процедур;
• переносимість лікування;
• регулярність відвідувань;
• можливість застосування окремих методів.

Тому ортодонтичне лікування таких пацієнтів потребує особливо уважного спостереження та, за необхідності, взаємодії з лікарями інших спеціальностей.

У тексті клінічного випадку важливо не уточнювати діагнози пацієнтки без її згоди. Достатньо зазначити, що супутні захворювання впливали на перебіг і тривалість лікування.

Гігієна під час лікування

За наявності брекет-системи гігієна стає складнішою, оскільки навколо замків і дуг легше накопичуються наліт і залишки їжі.

Пацієнтці необхідно було:

• чистити зуби після основних прийомів їжі;
• використовувати ортодонтичну щітку;
• очищати ділянки навколо брекетів монопучковою щіткою;
• використовувати міжзубні йоржики;
• застосовувати іригатор як додатковий засіб;
• регулярно проходити професійну гігієну;
• контролювати стан ясен;
• обмежувати липкі та надмірно тверді продукти.

Недостатня гігієна під час ортодонтичного лікування може призвести до запалення ясен, появи білих плям на емалі та розвитку карієсу навколо брекетів.

Результат ортодонтичного лікування

Після завершення лікування вдалося:

• усунути виражену скупченість зубів;
• розширити верхню та нижню зубні дуги;
• покращити положення зубів;
• скоригувати глибоке перекриття;
• усунути травматичні контакти;
• покращити дистальне співвідношення;
• створити правильніше змикання;
• покращити пропорції обличчя;
• досягти гармонійнішого профілю;
• провести лікування без видалення постійних зубів;
• створити умови для стабільного функціонування зубощелепної системи.

Пацієнтка отримала рівні зубні ряди, гармонійнішу усмішку та покращене співвідношення верхньої і нижньої щелеп.

Ретенційний етап

Після зняття брекет-системи пацієнтці виготовили пластикові ретейнери.

Ретейнери необхідні для утримання зубів у новому положенні.

Після ортодонтичного переміщення кісткова тканина та зв’язковий апарат зубів ще деякий час перебудовуються. Без ретенції зуби можуть частково зміщуватися назад.

Пластикові ретейнери:

• повторюють форму зубних рядів;
• надягаються на зуби;
• утримують результат лікування;
• допомагають запобігти рецидиву скупченості;
• зберігають досягнуту форму дуг;
• використовуються за індивідуальним графіком.

Режим носіння визначає ортодонт. Спочатку ретейнери можуть призначатися на більшу частину доби, а згодом — переважно на ніч.

Чому ретейнери потрібно носити тривалий час

Схильність зубів до переміщення зберігається й після завершення активного лікування.

На стабільність впливають:

• вихідний ступінь скупченості;
• вік;
• стан кісткової тканини;
• особливості прикусу;
• ріст щелеп;
• тиск губ, щік і язика;
• наявність шкідливих звичок;
• дотримання режиму носіння ретейнерів.

За складної скелетної патології ретенційний контроль особливо важливий.

Відмова від ретейнерів може призвести до часткового повернення скупченості або зміни положення окремих зубів.

Прогноз

Стабільність результату залежить від:

• правильності завершення ортодонтичного лікування;
• збереження функціональних контактів;
• дотримання режиму носіння ретейнерів;
• стану м’яких тканин;
• якості гігієни;
• подальшого росту пацієнтки;
• регулярних контрольних відвідувань;
• відсутності шкідливих звичок;
• своєчасної заміни пошкоджених ретейнерів.

За умови дотримання рекомендацій результат може зберігатися тривалий час.

Відповіді на часті запитання

Що таке глибокий дистальний прикус?

Це поєднання двох порушень.

За дистального прикусу верхня щелепа або верхній зубний ряд значно виступають відносно нижніх. За глибокого прикусу верхні передні зуби надмірно перекривають нижні по вертикалі.

Чому такий прикус називають травматичним?

Тому що нижні зуби можуть травмувати піднебіння або ясна за верхніми різцями, а верхні зуби — пошкоджувати тканини в ділянці нижніх зубів.

Це створює хронічне механічне подразнення та може погіршувати стан ясен.

Чи можна виправити дистальний прикус без видалення зубів?

У багатьох випадках у дітей і підлітків — так.

У період росту можна розширювати зубні дуги, створювати місце та впливати на розвиток нижньої щелепи. Однак рішення залежить від ступеня патології, будови обличчя та положення зубів.

Чому підлітковий вік був важливим для лікування?

Тому що ріст нижньої щелепи ще не завершився.

Ортодонт міг використати природний потенціал росту для покращення співвідношення щелеп і уникнути агресивніших методів.

Чи можна так само лікувати дорослого пацієнта?

Можливості лікування в дорослих відрізняються, оскільки ріст щелеп уже завершений.

Зуби можна переміщувати в будь-якому віці за умови здорових тканин, але виражену скелетну патологію іноді неможливо повністю виправити лише брекетами. В окремих випадках може знадобитися ортогнатична операція.

Що означає звуження зубних дуг?

Це зменшення ширини зубного ряду, найчастіше помітне в бічних ділянках.

Через нестачу простору зуби можуть розташовуватися скупчено, а усмішка виглядає вужчою.

Чи можна розширити обидві зубні дуги брекетами?

У певних межах — так.

Можливість та обсяг розширення залежать від віку, товщини кісткової тканини, положення коренів і вираженості звуження. За скелетного звуження можуть знадобитися додаткові апарати або хірургічна допомога.

Що таке самолігувальні брекети?

Це брекети з вбудованими замками, які утримують ортодонтичну дугу без звичайних еластичних лігатур.

Вони є одним з інструментів лікування, але самі по собі не гарантують швидшого або кращого результату.

Чому брекети спочатку встановили лише на верхню щелепу?

Поетапна фіксація могла бути необхідною для початку розширення та вирівнювання верхнього зубного ряду, а також для підготовки умов до підключення нижньої щелепи.

Точна причина визначається планом лікування конкретного пацієнта.

Навіщо знадобилося поглиблення присінка рота?

За мілкого присінка слизова оболонка та м’язові тяжі можуть надто сильно натягувати ясна.

Поглиблення присінка допомагає зменшити натягнення тканин, полегшити гігієну та знизити ризик рецесії ясен.

Чи болісно проводити вестибулопластику?

Процедура проводиться під місцевою анестезією, тому під час операції болю бути не повинно.

Після втручання можливі набряк, болісність і дискомфорт, які контролюються призначеними лікарем препаратами.

Чому вестибулопластику виконали через чотири місяці?

Момент операції був обраний відповідно до ортодонтичного плану.

Спочатку розпочали вирівнювання та розширення зубних рядів, а потім провели корекцію м’яких тканин, щоб продовжити лікування в сприятливіших умовах.

Як часто потрібно приходити на корекцію брекетів?

У цьому випадку контроль проводився кожні 6–8 тижнів.

Інтервал може змінюватися залежно від етапу лікування, типу дуг, стану зубів і рекомендацій ортодонта.

Чому лікування тривало два роки?

Тому що виправляли не лише положення окремих зубів, а й складний глибокий дистальний прикус зі скелетним компонентом, звуженням дуг і недорозвиненням нижньої щелепи.

Крім того, був потрібний хірургічний етап, а супутні захворювання ускладнювали проведення лікування.

Чи можна пришвидшити переміщення зубів частими активаціями?

Ні. Надто часті або сильні активації не гарантують прискорення.

Для безпечного переміщення зубів кістковій тканині та зв’язковому апарату потрібен час для перебудови.

Чи обов’язково носити еластики?

Якщо ортодонт призначив міжщелепні еластики, їх необхідно носити за рекомендованою схемою.

Нерегулярне використання може суттєво сповільнити корекцію прикусу.

Чи можна обійтися без хірургічного етапу?

Це залежить від стану м’яких тканин.

Якщо мілкий присінок створює виражене натягнення ясен і ризик рецесії, лише ортодонтичне лікування не усуває цю анатомічну особливість.

Навіщо потрібні ретейнери після брекетів?

Вони утримують зуби в новому положенні, доки навколишні тканини перебудовуються.

Без ретенції зуби можуть частково повернутися до вихідного положення.

Як довго потрібно носити ретейнери?

Тривалість визначається індивідуально, але ретенція зазвичай потрібна протягом тривалого часу.

Після складного ортодонтичного лікування нічне носіння ретейнерів може рекомендуватися впродовж багатьох років.

Що робити, якщо пластиковий ретейнер тріснув?

Потрібно звернутися до ортодонта для ремонту або виготовлення нового апарата.

Не можна надовго припиняти носіння, оскільки зуби можуть почати зміщуватися.

Чи може прикус знову змінитися після лікування?

Незначні зміни можливі через подальший ріст, тиск м’язів, прорізування зубів і природні вікові процеси.

Регулярне носіння ретейнерів і контроль у ортодонта значно знижують ризик вираженого рецидиву.

Чи потрібно видаляти зуби мудрості після лікування?

Не завжди.

Рішення приймається індивідуально з урахуванням їхнього положення, наявності місця, стану сусідніх зубів і ризику ускладнень. Саме по собі існування зубів мудрості не є автоматичним показанням до видалення.

Запишіться на консультацію в КЕС

Якщо вас або вашу дитину турбують виступаючі передні зуби, глибоке перекриття, скупченість, вузькі зубні ряди або непропорційний профіль, важливо звернутися до ортодонта до завершення активного росту.

У підлітковому віці в багатьох випадках можна використати природний потенціал розвитку щелеп і провести лікування більш консервативно, без видалення постійних зубів.

У «Клініці естетичної стоматології КЕС» ортодонт проведе діагностику, оцінить прикус, положення зубів і напрямок росту щелеп, після чого складе індивідуальний план лікування.

Телефони для запису:

+38 0 (68) 230-83-88
+38 0 (50) 230-83-80