Блог
Перейти на рівень вище

Встановлення зубних імплантів: як ставлять імпланти зубів?

Встановлення зубних імплантів як ставлять імпланти зубів

Зміст:

Цю послугу надають лікарі:
Головний лікар. Стоматолог-хірург вищої категорії, стоматолог-ортопед

Імплантація в стоматології – вживлення штучного матеріалу в ясна для подальшого відтворення втраченого зуба, відновлення функції зубного ряду. Хірургічна процедура допомагає повернути не тільки функціональність щелепних структур, але й впевненість в бездоганній посмішці. Клініка естетичної стоматології в Києві пропонує своїм пацієнтам послугу імплантації з високими гарантіями безпеки та професіоналізму.

Показання для проведення

Показання для проведення

Звернувшись в клініку KES можна вирішити цілий ряд стоматологічних проблем, включаючи відсутність зубів. Імплантація зубів давно завоювала популярність, завдяки практичності, довговічності результату, високим естетичним показникам. Основними показаннями для виконання маніпуляції є:

  • Відсутність одного або декількох зубів в одному ряду;
  • Відсутність 2-3 і більше зубів підряд (можлива альтернатива з встановленням мостоподібної конструкції на імплантатах);
  • Відсутність останніх зубів в щелепній кістці;
  • Повна адентія.

Після імплантації можна розраховувати на відновлення жувальної функції зубів, значне покращення зовнішнього вигляду. Враховуючи об’єм хірургічного втручання, імплантація не проводиться при аутоімунних захворюваннях, вірусних гепатитах, хворобах крові та органів кровотворення, туберкульозі кісткової тканини, незворотних неврологічних розладах, онкології.

Види і методи імплантації

Види і методи імплантації

В залежності від цілей і вирішуваних задач, імплантація може бути виконана в один або декілька етапів. В другому випадку спочатку встановлюють внутрішньокістковий імплантат, чекають його приживання, після чого займаються відновленням позаальвеолярної частини зуба. 

Особливості процедури

Перед проведенням імплантації проводять ретельне обстеження пацієнта, збирають детальний анамнез. Це необхідно для попередження можливих наслідків і ускладнень. Процедура імплантації «під ключ» проводиться в декілька основних етапів:

  1. Загальноклінічне обстеження хворого. Здають аналізи крові. Показаний рентген порожнини рота, оцінка стану зубів. При обтяженій історії хвороби обов’язкове обстеження у профільних спеціалістів.
  2. Планування. Перед початком реконструкційних робіт санують порожнину рота: лікування карієсу, стоматитів, захворювань ясен.
  3. Нарощування кісткової тканини. Необхідно при атрофії кісткової тканини. Атрофічні зміни відбуваються при тривалій відсутності зуба – сама кістка стає щільною, а її об’єм зменшується.
  4. Імплантація. В кісткову тканину вкручується гвинт з титану, який закривається заглушкою. Через декілька місяців відбувається відновлення кісткової тканини.
  5. Кріплення абатменту. Щоб надійно з’єднати майбутній протез з імплантатом потрібна особлива конструкція – абатмент, що фіксується титановим гвинтом. За декілька тижнів до фіксації абатменту пацієнтам встановлюють спеціальний формувач ясен.
  6. Протезування. На вживлених імплантатах можна встановити цілий зубний ряд. Завершенням послуги імплантації є встановлення однієї коронки, мостоподібної конструкції або балочного протезу (при повній адентії зубного ряду).

Загальна тривалість двоетапної імплантації може займати до півроку. В проміжний період можливе встановлення тимчасових протезів, щоб уникнути дискомфорту від відсутності зубного ряду.

Необхідність кісткової пластики

Синусліфтинг або кісткова пластика – один з етапів імплантації зубів верхньої щелепи. Методика є обов’язковою в наступних випадках:

  • Недостатній об’єм кісткової маси верхньої щелепи в ділянці гайморових пазух;
  • Хронічний гайморит зі зменшенням дна синуса;
  • Тривалий беззубий дефект в ділянці протезування.

Синус-пластика передбачає нарощування недостатнього об’єму верхньощелепної кістки для покращення остеоінтеграції при вживленні імплантату. Якщо проігнорувати цей етап, складно досягти якісного приживання титанового стержня. Крім того, є ризик пошкодження дна гайморових пазух.

Нарощування здійснюється відкритим або закритим методом. Від вибору методу залежить кінцева вартість операції:

  1. Закритий метод. Найбільш переважний і малотравматичний для пацієнтів. На першому етапі лікар формує отвір в ділянці імплантації, вводить спеціальний матеріал і припіднімає дно гайморової пазухи. Закритий спосіб синуслфітингу передбачає і миттєве введення імплантату.
  2. Відкритий метод. Під відкритим синусліфтингом мається на увазі більш серйозне хірургічне втручання. В ході операції лікар робить надріз в ділянці імплантації, відсуває ясеневий клапоть, порожнину гайморової пазухи заповнює матеріалом.

Існує ще один метод нарощування – балонний синусліфтинг. Метод за принципом схожий із закритим синусліфтингом. Вводиться спеціальний балон, який розтягує ділянку між гайморовою пазухою і щелепною кісткою. Високотехнологічний метод відрізняється малою травматичністю і знижує ризик відторгнення імплантату в подальшому.

Протезування коронкою або мостоподібною конструкцією

Протезування коронкою або мостоподібною конструкцією

Протезування на імплантатах – завершальний етап імплантації зубів. Терміни протезування залежать від вибору методу навантаження на імплантат. Існує умовно-знімне протезування, незнімне: коронками або мостоподібними конструкціями.

При двоетапній імплантації протезування постійними коронками відбувається через декілька місяців. Спочатку вживлюють імплантат, чекають на його повну остеоінтеграцію, а після фіксують коронку із діоксиду цирконію або металокераміки. В цьому випадку весь час пацієнт ходить з дефектом зубного ряду до повного загоєння.

При одноетапній імплантації з миттєвим жувальним навантаженням протезування проводять відразу. Спочатку тимчасовими коронками, а через 14-30 днів постійними конструкціями.

Частіше за все вдаються до двоетапної імплантації, щоб усунути ризики переімплантиту, розхитування і втрати імплантату. Поступове навантаження підвищує якість майбутньої конструкції.

Негайне навантаження припускає, що коронки або мостоподібні протези встановлюють на імплантати відразу або через декілька днів після основної операції. Інтеграція в подальшому відбувається в умовах повноцінного жувального навантаження. Це дещо підвищує ризик відторгнення, однак грамотний підхід до процедури потребує від лікаря правильного вибору імпланту, адекватної оцінки об’єму кісткової маси.

При повній відсутності зубів і необхідності встановлення протезів на 3, 4 або 6 імплантах рекомендоване дотримання всіх етапів лікування – від вживляння титанового стержня до повного приживання імплантаційної системи, протезування.

Після встановлення імплантів та коронкової частини зуба пацієнти отримують необхідні рекомендації по гігієні порожнини рота, чистці зубів. Огляд стоматолога не рідше 2 разів на рік.